Відпочинок на Світязі
Шацькі озера

бронювання за тел.:
067 75 66 117
068 23 45 254


Зимненський Святогірський монастир c. Зимне




Святогірський жіночий монастир Успіння Пресвятої Богородиці. Монастир заснований монахом Києво-Печерської Лаври преп. Варлаамом, що повертався з Афону 1073 р. Тут був створений підземний храм. Тепер у печерах розміщена маленька церква Варлаама Печерського.

У монастирі поховані два православні єпископи Володимирські: Іосаф і Василій (за часів володіння Данила Романовича, 1222-1266).

У середині ХV ст. князь Олександр Чорторийський збудував на місці печерної та дерев'яної обителі мурований монастир-фортецю.

Монастир прославився чудесами від чудотворного образу і святим життям Зимненських ченців.

В Зимненському монастирі проживали перші волинські святі – Стефан (1091-1094) і Амфілохий (1105-1121), що були тут єпископами. Побував в Зимненському монастирі і преп. Нестор-літописець, тоді постриженик єпископа Стефана, який 1097 року був у Володимирі “смотренія раді училищ і постановленія учителя”.





Замок Любарта




Замок Любарта або Луцький замок — назва, яка закріпилася за Верхнім замком , одним із двох (частково) збережених замків, пам'ятка архітектури та історії національного значення. Один з найбільших, найдавніших і найкраще збережених в Україні замків. 

Луцький замок було побудовано на місці дерев"яних фортифікацій руських князів. Розпочав будівництво литовський князь Любарт (саме тому замок і носить його ім"я), а продовжували Вітольд і Свидригайло. Чи ненайяскравіший представник середньовічної оборонної архітекрури на території України колись складався з двох частин: Верхнього і Нижнього замку. Проте до наших днів від Нижнього замку практично нічого не залишилось, зате Верхній досить непогано зберігся. Замок має три вежі: В"їзна (Надбрамна, Любарта), Стирова (Свидригайла) і Владича, які з"єднані між собою високими мурами. На внутрішньому подвір"ї розташувались будинок судів, повітова скарбниця (ХІХ ст.), залишки князівського палацу і храму Івана Богослова . Сьогодні на території замку розмістились музеї книги і дзвонів, а сам замок активно реставрується.





Музей книги. Луцьк



У приміщенні колишньої повітової скарбниці (поч. ХІХ ст.) на території Луцького замку у вересні 2005 року відкрито Музей книги. Музей створено завдяки щедрому дару архієпископа Рівнеського і Острозьського Варфоломія, який свою колекцію рідкісних книг подарував місту. Серед експонатів – видання Львова, Києва.,Чернігова, Вільнюса, Почаєва, Москви, Нюрнберга, Познані XVII – поч. ХІХ ст.

Після пожежі 1845 року, під час якої згоріли багато видатних споруд Луцька, обвуглені мури замку розтягали на будівельний матеріал. Однак давні міцні стіни не так просто піддавалися руйнації. Наприкінці ХІХ століття замок визнали історичною пам’яткою, яка потребує захисту.

А в 60—70-х роках минулого століття у замку відбулися ґрунтовні реставраційні роботи. Було укріплено вежі, відновлено інтер’єри і між’ярусні перекриття, втрачені елементи укріплень замінено новими відповідниками. 1985 року замок увійшов до складу державного історико-культурного заповідника «Старий Луцьк».




Музей Волинської ікони



Музей Волинської ікони в Луцьку, відділ Волинського краєзнавчого музею відкритий в серпні 1993 року. Це єдиний в Україні музей, який представляє самобутню регіональну школу волинського іконопису. Збірка музею нараховує більше 1,5 тис. пам'яток сакрального мистецтва, а саме понад 600 ікон XVI—XIX ст., предмети металопластики (шати ікон, церковне начиння, іконки), декоративну різьбу (царські врата, кіоти ікон) та скульптуру. Створення колекції пов'язане з іменем відомого українського мистецтвознавця Павла Жолтовського (1904—1986), який очолював наукові експедиції Волинського краєзнавчого музею 1980-х років з вивчення та збору історичних і культурних пам'яток у храмах Волині.
Безцінною перлиною збірки є Холмська Чудотворна ікона Божої Матері, унікальна пам'ятка візантійського мистецтва ХІ-ХІІ ст., одна з найшанованіших християнських святинь.




Музей дзвонів



Музей дзвонів у Луцькому замку – унікальний, єдиний в Україні. Його було відкрито у 1985 році. Наукові співробітники державного історико-культурного заповідника зібрали колекцію дзвонів XVII – поч. ХХ ст.

Музей дзвонів розташований у «Владичій вежі» – єдиній дерев’яній споруді, яка збереглася у первозданному вигляді ще з XIV століття. У 60-х роках сюди звозили дзвони із закритих церков. Загалом музей налічує понад 90 дзвонів. На жаль, нині кількість експонатів не збільшується, а зменшується. Зокрема 25 дзвонів повернуто церквам, інші просто старіють. Дзвони здебільшого зовні непоказні. На них може бути невеликий орнамент, дата виготовлення. Лише на окремих є рельєфні зображення на релігійні мотиви. Коли піднятися на одну із замкових веж Луцького замку, то можна побачити ті дивовижні експонати: від найменшого дзвоника, що має довжину всього кілька сантиметрів, і призначався у давнину для поштової карети, до найбільшого церковного дзвона, який важить майже півтонни. Є тут дзвони з пожежної частини, залізничного вокзалу, річкової пристані, пошти і навіть невеличкий шкільний дзвоник. Пошук їх для музею триває.

Найстарішому дзвону виповнилося вже 359 років. Він ще пам’ятає часи Богдана Хмельницького. Дату виготовлення вилито на самому дзвоні – березень 1647 року. Маємо й інші унікальні дзвоники. Зокрема дзвоники квадратної форми з Архангельської області (Росія). Їх вішали на шию важенок – статевозрілих олениць, які були вожаками у стаді. Представлені у музеї й царські дзіночки-бубонці, які чіплялися на державні, казенні трійки і попереджали про її наближення. Чути було їх за декілька кілометрів. 




Загорівський монастир Різдва Богородиці




Розташований монастир в с. Новий Загорів , Локачинського р-ну , Волинської обл. Заснований монастир був місцевим багатієм Петром Загоровським у XVIст. Перша згадка про монастир датується 1566р і повідомляє, що за своє зцілення від хвороб шляхтич Загоровський розпочав будівництво мурованого храму на місці деревяного. За переказами монастир існував ще з другої половии XIIст. ченцями з Києва, які спасалися від татаро-монгольскої навали.

Найтрагічніша сторінка в історії Загорівського Різдво-Богородицького монастиря пов’язана з 1943-м роком. У один з вересневих днів тут точився запеклий бій між загоном вояків УПА і купою есесівських карателів.





Олика . Волинська Версаль




Колись це найбагатше місто Волині налічувало три сотні будинків, майже двадцять вітряків, городяни мали право варити й продавати горілку, зокрема і з дорогезного тоді цукру, вирували чималий рибний і личаковий базари. Від лика, з якого робили тоді взуття й пішла назва містечка – Олика.

Засновником замку був князь Микола Радзівілл Чорний у 16 столітті. Це один з перших на теренах України прямокутних замків бастіонного типу. Будівництво замку було розпочато за князювання Миколи Радзивілла Чорного і, очевидно, закінчено в 1564 р. Незважаючи на високу обороноздатність новозведеного замку, роботи з його укріплення та розбудови тривали. І тільки в 1640 р. Альбрехт Станіслав Радзивілл завершив реконструкцію замку. Розміри замку сягали близько 100 х 120 метрів. Став взірцем для побудови подібних фортечних укріплень меншого розміру в інших містах. Риси Пізнього Відродження чи маньєризму майже не відбилися на стилістиці споруди.





Музей садиба Лесі Українки



світязь відпочинок світязь відпочинок світязь відпочинок світязь відпочинок світязь відпочинок світязь відпочинок світязь відпочинок світязь відпочинок

Музей відкрито в липні 1949 р. в садибі родини Косачів в с. Колодяжному Ковельського району, де з 1882 по 1907 рік, з деякими перервами, жила Л. Українка.

Експозиція музею розмішена у двох меморіальних будинках, так званому сірому батьківському і білому Лесиному, та приміщенні літературного музею, де представлені документальні матеріали про життя і творчість Л. Українки, Олени Пчілки, інших членів родини Косачів.

Фонди нараховують близько 6 тис. музейних предметів, в тому числі — особисті речі Л. Українки: сорочка, корсет, намисто, рушнички для вжитку, стрічки, гольник, шкатулка, сорочка, оздоблена Оленою Пчілкою і подарована М. Кривинюку, сімейні фотографії, документи купівлі-продажу землі М. Косачем, речі побуту та етнографії, прижиттєві твори, візерунки, зібрані О. Косач-Кривинюк.

У музейний комплекс входить лісопарк площею 6,5 га, закладений до 100-річчя від дня народження Л. Українки.

Адреса: Волинська обл., Ковельський район, с. Колодяжне.