Зимненський Святогірський монастир c. Зимне

Святогірський жіночий монастир Успіння Пресвятої Богородиці. Монастир заснований монахом Києво-Печерської Лаври преп. Варлаамом, що повертався з Афону 1073 р. Тут був створений підземний храм. Тепер у печерах розміщена маленька церква Варлаама Печерського.

У монастирі поховані два православні єпископи Володимирські: Іосаф і Василій (за часів володіння Данила Романовича, 1222-1266).

У середині ХV ст. князь Олександр Чорторийський збудував на місці печерної та дерев'яної обителі мурований монастир-фортецю.

Монастир прославився чудесами від чудотворного образу і святим життям Зимненських ченців.

В Зимненському монастирі проживали перші волинські святі – Стефан (1091-1094) і Амфілохий (1105-1121), що були тут єпископами. Побував в Зимненському монастирі і преп. Нестор-літописець, тоді постриженик єпископа Стефана, який 1097 року був у Володимирі “смотренія раді училищ і постановленія учителя”.

Загорівський монастир Різдва Богородиці

Розташований монастир в с. Новий Загорів , Локачинського р-ну , Волинської обл. Заснований монастир був місцевим багатієм Петром Загоровським у XVIст. Перша згадка про монастир датується 1566р і повідомляє, що за своє зцілення від хвороб шляхтич Загоровський розпочав будівництво мурованого храму на місці деревяного. За переказами монастир існував ще з другої половии XIIст. ченцями з Києва, які спасалися від татаро-монгольскої навали.

Найтрагічніша сторінка в історії Загорівського Різдво-Богородицького монастиря пов’язана з 1943-м роком. У один з вересневих днів тут точився запеклий бій між загоном вояків УПА і купою есесівських карателів.

Замок Любарта

Замок Любарта або Луцький замок — назва, яка закріпилася за Верхнім замком , одним із двох (частково) збережених замків, пам'ятка архітектури та історії національного значення. Один з найбільших, найдавніших і найкраще збережених в Україні замків.

Луцький замок було побудовано на місці дерев"яних фортифікацій руських князів. Розпочав будівництво литовський князь Любарт (саме тому замок і носить його ім"я), а продовжували Вітольд і Свидригайло. Чи ненайяскравіший представник середньовічної оборонної архітекрури на території України колись складався з двох частин: Верхнього і Нижнього замку. Проте до наших днів від Нижнього замку практично нічого не залишилось, зате Верхній досить непогано зберігся. Замок має три вежі: В"їзна (Надбрамна, Любарта), Стирова (Свидригайла) і Владича, які з"єднані між собою високими мурами. На внутрішньому подвір"ї розташувались будинок судів, повітова скарбниця (ХІХ ст.), залишки князівського палацу і храму Івана Богослова . Сьогодні на території замку розмістились музеї книги і дзвонів, а сам замок активно реставрується.

Олика . Волинська Версаль

Колись це найбагатше місто Волині налічувало три сотні будинків, майже двадцять вітряків, городяни мали право варити й продавати горілку, зокрема і з дорогезного тоді цукру, вирували чималий рибний і личаковий базари. Від лика, з якого робили тоді взуття й пішла назва містечка – Олика.

Засновником замку був князь Микола Радзівілл Чорний у 16 столітті. Це один з перших на теренах України прямокутних замків бастіонного типу. Будівництво замку було розпочато за князювання Миколи Радзивілла Чорного і, очевидно, закінчено в 1564 р. Незважаючи на високу обороноздатність новозведеного замку, роботи з його укріплення та розбудови тривали. І тільки в 1640 р. Альбрехт Станіслав Радзивілл завершив реконструкцію замку. Розміри замку сягали близько 100 х 120 метрів. Став взірцем для побудови подібних фортечних укріплень меншого розміру в інших містах. Риси Пізнього Відродження чи маньєризму майже не відбилися на стилістиці споруди.

Музей садиба Лесі Українки

Музей відкрито в липні 1949 р. в садибі родини Косачів в с. Колодяжному Ковельського району, де з 1882 по 1907 рік, з деякими перервами, жила Л. Українка.

Експозиція музею розмішена у двох меморіальних будинках, так званому сірому батьківському і білому Лесиному, та приміщенні літературного музею, де представлені документальні матеріали про життя і творчість Л. Українки, Олени Пчілки, інших членів родини Косачів.

Фонди нараховують близько 6 тис. музейних предметів, в тому числі — особисті речі Л. Українки: сорочка, корсет, намисто, рушнички для вжитку, стрічки, гольник, шкатулка, сорочка, оздоблена Оленою Пчілкою і подарована М. Кривинюку, сімейні фотографії, документи купівлі-продажу землі М. Косачем, речі побуту та етнографії, прижиттєві твори, візерунки, зібрані О. Косач-Кривинюк.

У музейний комплекс входить лісопарк площею 6,5 га, закладений до 100-річчя від дня народження Л. Українки.

Адреса: Волинська обл., Ковельський район, с. Колодяжне.